документ, який звільняє від фінансової відповідальності

виправдати обвинуваченого (підсудного)

виправдовувати через неосудність

= acquit for want of evidence виправдовувати за відсутністю (недостатністю) доказів

= acquit for lack of evidence

виправдати підсудного

прощення, виправдання

виправдання, судове рішення про виправдання, визнання судом невинуватості підсудного, виправдувальний вердикт; звільнення (від відповідальності, зобов'язання); звільнення від зобов'язання (в договірному праві); погашення (сплата) (боргу)

- acquittal in fact- acquittal in law- acquittal of crime

виправдання за рішенням суду

виправдання за законом

виправдання по кримінальній справі; звільнення від відповідальності за вчинений злочин

виправдання, визнання невинним; звільнення (від відповідальності, зобов'язання); погашення (сплата) (боргу)

- acquittance pro tanto

розписка кредитора про отримання часткового виконання зобов'язання

виправданий, визнаний невинним; звільнений (від відповідальності, зобов'язання)

acquitted on grounds of insanity — виправданий на підставі неосудності

- acquitted person

виправдана особа

1. 1) оправдывать, выносить оправдательный приговор

to ~ a prisoner - оправдать подсудимого

he was ~ted by the jury - присяжные его оправдали /вынесли ему оправдательный приговор/

2) (of, редк. on) оправдывать в чём-л.

he was ~ted of murder - его признали невиновным в убийстве

he was ~ted on the charge - это обвинение было с него снято

2. часто refl (of, from) освобождать (от обязательства, долга, обещания и т. п.); снимать (ответственность и т. п.)

to ~ oneself of a promise - выполнить обещание

he ~ted himself of suspicion - он снял с себя /отвёл от себя/ подозрение

to ~ oneself of one's duties well {ill} - хорошо {плохо} справляться со своими обязанностями; хорошо {плохо} выполнять свой долг

3. платить (долг); расплачиваться; расквитаться

to ~ evil for evil - платить злом за зло

4. refl держаться, вести себя

to ~ oneself well {ill} - хорошо {плохо} вести себя /держаться/

to ~ oneself like a man - держать себя /вести себя/ как (настоящий) мужчина

he ~ted himself well in battle - он хорошо проявил себя в бою

recruits ~ted themselves like veterans - новобранцы не отставали от опытных бойцов /дрались не хуже ветеранов/

acquit (əˊkwɪt) v

1) опра́вдывать (of — в чём-л.)

2) освобожда́ть (of, from — от обязательства и т.п.)"

3) уст. вы́полнить (обязанность, обязательство); вы́платить долг;

to acquit oneself of a promise испо́лнить обеща́ние

4) refl. вести́ себя́;

to acquit oneself well (ill) вести́ себя́ хорошо́ (пло́хо)