квитанція; знак підтвердження приймання; відбійка (розм.); підтвердження проведення сеансу зв'язку; сигнал підтвердження зв'язку

підтверджене проектне зобов'язання

дія (на відміну від бездії або упущення); затвердження, підтвердження; зворотна дискримінація

позитивно виражена управомоченість

позитивна умова, умова про здійснення дії

гарантія здійснення дії; гарантія наявності факту

= affirmative defense заява про факти, що спростовують позов (або обвинувачення)

= affirmative defence

обов'язок діяти

дозвільний сервітут

доказ на підтвердження (чогось)

позитивно виражене надання права

заява про факти, що спростовують позов

твердження, чревате запереченням

= affirmative proceedings установче провадження; провадження у справі про встановлення факту; провадження у справі про судове визнання

= affirmative proceeding

доказ(и) існування факту

докази завдання шкоди, засновані на встановленні факту

обвинувачення ствердженням про існування факту

доказ, що спростовує твердження

задоволення зустрічної вимоги відповідача

заява про існування факту

1. утверждение, заявление

to answer in the ~ - ответить утвердительно, дать положительный ответ

2. (the ~) сторона, выступающая «за» (в споре, дискуссии)

to speak for the ~ - выступать «за»

3. лог. аффирматива, аффирмативное суждение

1. утвердительный

~ answer {sentence} - утвердительный ответ {-ое предложение}

~ vote - голос «за»; голосование «за»

2. позитивный, конструктивный

~ approach - конструктивный подход (к какому-л. вопросу и т. п.)

3. лог. аффирмативный

4. мат. положительный

affirmative (əˊfɜ:mətɪv)

1. a утверди́тельный;

affirmative vote го́лос, голосова́ние «за»

2. n:

to answer in the affirmative отвеча́ть утверди́тельно