привласнювати (майно); робити розтрату, розтрачувати (чужі гроші, майно)

- embezzle public funds

розтрачувати державні кошти

привласнений (про майно); розкрадений, розтрачений (про чужі гроші, майно); потерпілий від привласнення (розтрати) майна (атриб. )

- embezzled funds

розтрачені (або розкрадені) кошти

привласнення (майна); розкрадання, розтрата (чужих грошей, майна)

embezzlement of public property by way of despoilment — = embezzlement of state property by way of despoilment розкрадання державного майна шляхом грабежу

embezzlement of state property by way of despoilment — = embezzlement of public property by way of despoilment

embezzlement of public property by way of fraud — = embezzlement of state property by way of fraud розкрадання державного майна шляхом шахрайства

embezzlement of state property by way of fraud — = embezzlement of public property by way of fraud

embezzlement of public property by way of larceny — = embezzlement of state property by way of larceny розкрадання державного майна шляхом крадіжки

embezzlement of state property by way of larceny — = embezzlement of public property by way of larceny

- embezzlement of public funds- embezzlement of state funds

= embezzlement of state funds привласнення державних коштів

= embezzlement of public funds

привласнення майна (або розтрати); розтратник, розкрадач (чужого майна або коштів); особа, яка привласнила майно; особа, яка розтратила кошти

- embezzler of public property

розкрадач державного майна

присваивать, растрачивать (чужие деньги)

embezzle (ɪmˊbezl) v

присва́ивать, растра́чивать (чужие деньги)