вчиняти, скоювати (злочин, проступок); порушувати (закон, право, норму); зазіхати; ображати

- offend a law- offend against custom- offend against the law- offend sense of justice- offend smb.'s sense of justice- offend standards- offend the honor and dignity- offend the honour and dignity

порушувати закон

порушувати звичай

порушувати закон; порушувати право (або норму)

= offend smb.'s sense of justice ображати (чиєсь) почуття справедливості

= offend sense of justice

порушувати норми

= offend the honour and dignity (of smb.) ображати честь і гідність (когось)

= offend the honor and dignity

потерпілий; порушений (про суверенітет тощо)

- offended party- offended sovereignty

потерпіла сторона

порушений суверенітет

суб'єкт злочину, правопорушник, (засуджений) злочинець; кривдник, кривдниця

offender in flight from the crime scene — злочинець, який втікає з місця вчинення злочину

offender reprieved by the court — злочинець, стосовно якого винесений вирок рішенням суду відкладений виконанням

- offender by accident- offender detection- offender of high rank- offender rehabilitation- offender's conduct in prison

випадковий злочинець

розшук злочинця

високопосадовий правопорушник, правопорушник високого рангу (статусу)

реабілітація (особистості) злочинця

поведінка злочинця (або ув'язненого) у в'язниці

1) вчинення злочину, вчинення порушення (закону)

2) злочинний, правопорушний, який вчиняє злочин (або правопорушення), винний у вчиненні злочину; образливий

•

- offending behavior- offending behaviuor- offending corporation- offending document- offending drunkard- offending government- offending officer- offending party- offending person- offending state

= offending behaviuor злочинна поведінка

= offending behavior

1. обижать, оскорблять

to be ~ed at /by/ smb.'s words {remarks, behaviour} - обижаться на чьи-л. слова {замечания, чьё-л. поведение}

I'm sorry if I've ~ed you - простите, если я вас обидел

even the mildest criticism ~s her - даже самые незначительные замечания воспринимаются ею с обидой

2. 1) оскорблять, вызывать раздражение, отвращение

to ~ the eye {the ear} - оскорблять зрение {слух} {ср. тж. 2)}

to ~ one's sense of justice - оскорблять чьё-л. чувство справедливости

2) вызывать, причинять боль; действовать на нервы, раздражать

he took off his shoes and removed the pebble that ~ed him - он снял ботинок и вытащил камешек, который мешал ходить

it ~s my ears to hear that - мне больно это слышать {ср. тж. 1)}

3. 1) нарушать (что-л.); погрешить (против чего-л.)

to ~ against custom {the law, good manners} - нарушить обычай {закон, благопристойность}

in what way have I ~ed? - что я сделал дурного?, в чём я провинился?

2) (обыкн. against) юр. совершить проступок, преступление

to ~ against the law - нарушать закон, идти против закона

4. библ.

1) сбивать с пути истинного, соблазнять

whoever shall ~ one of these little ones - и если кто соблазнит одного из малых сих

2) служить камнем преткновения

offend (əˊfend) v

1) обижа́ть, оскорбля́ть; задева́ть;

to offend smb.'s sense of justice оскорби́ть чьё-л. чу́вство справедли́вости;

to be offended быть оби́женным (by, at — чем-л.;"

by, with — кем-л.)"

2) вызыва́ть раздраже́ние, отвраще́ние

3) погреши́ть (против чего-л.); соверши́ть просту́пок; нару́шить (закон; against);

to offend against custom нару́шить обы́чай