1) відповідний, належний

2) виділяти (кошти тощо), асигнувати; відносити (платіж на погашення боргу); індивідуалізувати (річ, товар); конфісковувати; привласнювати, обертати у свою власність

•

appropriate the goods to the contract — виділяти товар для виконання угоди; індивідуалізувати товар для виконання угоди

appropriate to the offence committed — = appropriate to the offense committed відповідний злочину

appropriate to the offense committed — = appropriate to the offence committed

- appropriate authority- appropriate body- appropriate measure- appropriate penalty- appropriate relation- appropriate to oneself

належна юрисдикція

відповідні (належні) повноваження

відповідний (належний) орган

належний захід

відповідне (належне) покарання

належний зв'язок

привласнювати собі

виділений (про кошти), асигнований; привласнений

- appropriated funds- appropriated payment

асигновані кошти

платіж, віднесений на погашення боргу

відповідність, доцільність

- appropriateness of a remedy

доцільність засобу судового захисту

1. соответствующий, подходящий; уместный

~ instruments - нужные инструменты

~ examples - уместные /подходящие/ примеры

~ for a hot day {for arctic weather} - приспособленный /пригодный/ для жаркой погоды {для арктических условий}

~ to occasion {to the theme} - соответствующий случаю {теме}

2. (to) книжн. присущий, свойственный

~ to smb. - приличествующий /подобающий/ кому-л.

3. уст. присвоенный, приданный; принадлежащий

4. уст. своекорыстный, эгоистичный

1. 1) присваивать

to ~ a piece of property {of land} - присвоить себе (чужую) собственность {землю}

2) часто шутл. стащить, стянуть

who ~d my dictionary? - кто утащил у меня словарь?

2. (to, for) ассигновывать, выделять, отводить (средства)

to ~ money for research program - выделить средства на программу исследований

appropriate

1. a (əˊprəυprɪət)

1) подходя́щий, соотве́тствующий (to, for)"

2) книжн. сво́йственный, прису́щий (to)

2. v (əˊprəυprɪeɪt)

1) присва́ивать

2) предназнача́ть; ассигнова́ть