заявляти, стверджувати; відстоювати, обстоювати, захищати (права тощо); домагатися

- assert a claim- assert a right- assert innocence- assert oneself- assert totalitarian control

v.

пред'являти повноваження

v.

використати засоби юридичного захисту; використати засоби судового захисту

v.

пред'являти права; утверджувати права

(to smth.) висувати претензію (на щось)

відстоювати право

заявляти про невинність

обстоювати свої права; висувати надмірні претензії

встановлювати тоталітарний контроль

заява, констатація, твердження; відстоювання, обстоювання, захист (прав тощо); домагання, заявлення (права)

- assertion of right

забезпечення права; праводомагання

поборник

підтверджувальний

- assertory oath

підтверджувальна присяга, присяга на підтвердження (фактів тощо)

1. утверждать, заявлять

it is not directly ~ed but it seems to be implied - об этом не заявлено прямо, но это, видимо, подразумевается

his friends ~ed that he was innocent - его друзья утверждали, что он невиновен

2. 1) юр. предъявлять претензию (на что-л.)

2) отстаивать, доказывать (права)

to ~ one's independence - отстаивать свою независимость

to ~ one's manhood - доказывать своё право называться мужчиной

♢ to ~ oneself - а) самоутверждаться; стараться завоевать признание; б) вести себя уверенно, властно

assert (əˊsɜ:t) v

1) утвержда́ть; заявля́ть

2) дока́зывать; отста́ивать, защища́ть (свои права и т.п.);

to assert oneself

а) самоутвержда́ться; отста́ивать свои́ права́; быть напо́ристым;

б) предъявля́ть чрезме́рные прете́нзии;

to assert one's rights отста́ивать свои́ права́