1) підпис, що засвідчує (щось)

2) атестувати; підтверджувати, засвідчувати (в т. ч. документ тощо); свідчити, давати свідчення; приводити до присяги

•

- attest by a seal- attest signature

засвідчувати прикладанням печатки

засвідчувати підпис

1) особа, яка засвідчує (підписом); особа, яка свідчить

2) який свідчить (засвідчує)

(формальне) підтвердження; атестація; свідчення (свідка), давання свідчень; засвідчені свідчення (показання); засвідчення (в т. ч. документа, підпису тощо); приведення до присяги

- attestation clause- attestation of signature- attestation of witness

напис про засвідчення оформлення документа; застереження про відсутність солідарної відповідальності страхувальника

підтвердження підпису

засвідчення свідченням свідка

атестований; засвідчений (в т. ч. про документ тощо)

- attested copy- attested document

засвідчена копія

засвідчений документ

свідок, понятий; свідок під час укладання юридичного документа

свідок; засвідчувач; особа, яка засвідчує (підписом)

1. доказательство, свидетельское показание

2. подпись, удостоверяющая что-л.

1. удостоверять, подтверждать (официально - подписью или клятвой); заверять, свидетельствовать

to ~ a signature - засвидетельствовать /заверить/ подпись

2. 1) свидетельствовать, давать свидетельские показания

2) свидетельствовать (о чём-л.); доказывать; демонстрировать

the success ~s his ability - этот успех свидетельствует о его таланте

feats which ~ to his strength of will - подвиги, которые показывают /демонстрируют/ силу его воли

3. 1) приводить к присяге

2) зачислять на военную службу

4. арх. призывать в свидетели

to ~ the gods - призывать в свидетели богов

attest (əˊtest) v

1) удостоверя́ть; подтвержда́ть;

to attest a signature засвиде́тельствовать по́дпись

2) свиде́тельствовать, дава́ть свиде́тельские показа́ния

3) приводи́ть к прися́ге