підтверджувати, затверджувати; скріплювати (печаткою, підписом); урочисто заявляти замість присяги

- affirm a belief- affirm a conviction- affirm a decision- affirm a judgement- affirm a judgment- affirm a lower court decision- affirm a sentence- affirm a statement- affirm an opinion- affirm loyalty

квитанція; знак підтвердження приймання; відбійка (розм.); підтвердження проведення сеансу зв'язку; сигнал підтвердження зв'язку

підтверджене проектне зобов'язання

підтверджувати висловлену по справі думку

затверджувати вирок (вердикт)

затверджувати (винесене) рішення

= affirm a judgment затверджувати вирок, затверджувати винесене по справі судове рішення

= affirm a judgement

підтверджувати (затверджувати) рішення нижчого суду

затверджувати вирок; залишати вирок у силі (або без змін)

підтверджувати зроблену по справі заяву

підтверджувати висловлену по справі думку

заявляти про лояльність

підтвердження; затвердження (в т. ч. рішення суду судом вищої інстанції); урочиста заява замість присяги

- affirmance of judgement- affirmance of judgment

= affirmance of judgment затвердження винесеного судового рішення (судом вищої інстанції); залишення в силі винесеного судового рішення (судом вищої інстанції)

= affirmance of judgement

1) особа, яка робить урочисту заяву замість присяги

2) який затверджує (підтверджує)

запевнення; затвердження, підтвердження; скріплення (печаткою, підписом); урочиста заява замість присяги

- affirmation of a judgment- affirmation of a judgement

= affirmation of a judgment

= affirmation of a judgement затвердження рішення суду (вищою судовою інстанцією)

позитивний, позитивно виражений, афірмативний; ствердний, стверджувальний; затверджувальний; дозвільний; установчий; який несе тягар доведення

- affirmative action- affirmative authorization- affirmative condition- affirmative covenant- affirmative defence- affirmative defense- affirmative duty- affirmative easement- affirmative evidence- affirmative grant- affirmative plea- affirmative pregnant- affirmative proceeding- affirmative proceedings- affirmative proof- affirmative proof of loss- affirmative prosecution- affirmative rebuttal evidence- affirmative relief- affirmative representation- affirmative statute- affirmative vote- affirmative warranty

дія (на відміну від бездії або упущення); затвердження, підтвердження; зворотна дискримінація

позитивно виражена управомоченість

1. 1) подтверждать; утверждать

to ~ a decision - подтверждать решение

to ~ the truth of the statement - подтвердить правильность заявления

to ~ one's loyalty to smb. - заявлять о своей преданности кому-л.

2) утверждать, заявлять

he ~ed his love for her - он объяснился ей в любви

2. юр.

1) торжественно заявлять (вместо присяги)

2) скреплять (подписью, печатью)

3) подтверждать, утверждать решение суда низшей инстанции (в апелляционном суде)

3. возвыш. защищать, становиться на защиту (чего-л.)

to ~ life by refusing to kill - утверждать жизнь, отказываясь убивать

affirm (əˊfɜ:m) v

1) утвержда́ть

2) подтвержда́ть;

I affirm that it is true я подтвержда́ю, что э́то пра́вда

3) юр. торже́ственно заявля́ть