business behaviour

statement of recommended practice

legal practitioner

practice, referral practice, surveillance practices

executive clerk practice

penal jurisdiction

correctional practice

(на відміну від ідеалу демократії) practice of democracy

substantive law

statutory practice

criminal justice practice

unfair competition practice

unconscionable sales practice

penal practice

practice of punishment, practices of punishment

penal jurisdiction, penal practice, sentencing policy

(США) state practice

inheritance practice

federal jurisdiction

ecclesiastical jurisdiction

practise

practice polygamy

practice polyandry

(в різн. знач.) practice (звичай) praxis;(студентів і т. п.) probation;

у лікаря велика практика — the doctor has a large practice;не мати практики — to be out of practice;на практиці (з практики) — in practice;здійснити на практиці — to put in (to) practice;не маючий практики — briefless (про юриста);займатися медичною практикою — to practise medicine.

probationer, improver.

practised.

(to) practise;(про лікаря) to practise medicine;(про юриста) to practise law;- практикуватися

1) (в чомусь) to practise;2) pass. to be practised;

це часто практикується — it is often done.

practical work.

1) прикм. practising2) ім. practitioner (про лікаря тощо).