роду, ч.
1) Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об'єднання кровних родичів.
2) Ряд поколінь, що походять від одного предка. || збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. || Уживається на позначення належності за народженням до якої-небудь соціальної групи, національності і т. ін. || рідко. Яка-небудь порода.
••
З (від) роду в рід — у всіх поколіннях; з покоління в покоління, від батьків до дітей.
Родом звідки, хто — уживається для визначення місця народження, національності, фаху і т. ін. кого-небудь.
3) Вид, тип чого-небудь. || заст. Жанр творів, що виник унаслідок розвитку різних способів відображення дійсності в літературі.
••
Рід військ — категорія військ, що мають однакове основне озброєння та однакове бойове призначення.
Свого роду — своєрідний, певною мірою.
Такого роду — подібний до кого-, чого-небудь.
Усякого (різного) роду — різноманітний, всілякий.
4) біол. Група тварин або рослин, що об'єднує близькоспоріднені види.
5) лог. Поняття, що включає в себе ряд менш загальних, видових понять.
6) Граматична категорія, властива іменникові багатьох мов.
ро́ду, м. (ў) роуд'у́, мн. роди́, роуд'і́ў
два ро́дие