-а, -е.

Стос. до аеродинаміки.

••

Аеродинамічна сила — сила, з якою газоподібне середовище діє на тверде тіло або тіло на середовище при їхньому відносному переміщенні.

Аеродинамічна труба — споруда для експериментального вивчення явищ, що виникають при обтіканні твердих тіл повітряним потоком, а також параметрів сил, які діють на ці тіла (літаки, автомобілі або їх моделі).

Аеродинамічний опір — лобовий опір, складова аеродинамічної сили, з якою газоподібне середовище діє на тверде тіло.

Аеродинамічний спектр — картина течії рідини або газу, унаочнена яким-небудь способом.