рідше сизокрил, -а, -е, нар.-поет.

1) Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). || у знач. ім. сизокрилий, -лого, ч., сизокрила, -лої, ж. Птах із сизими крилами.

2) у сполуч. з ім. голуб, голубка, орел і т. ін. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь. || у знач. ім. сизокрилий, -лого, ч.; сизокрила, -лої, ж. Ласкаве найменування людини.