(втрата), -и, ж.

1) Дія, внаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-небудь, втрачає когось, щось. || Чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною, болючою для когось.

2) Той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь загублене, вкрадене, розбите і т. ін. || перев. у мн. Кількість живої сили, яка вибула з ладу під час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби і т. ін.

3) Що-небудь утрачене, загублене, украдене, розбите. || Зменшення кількості чого-небудь.

••

Втрата точності — в обчислювальних системах – зменшення числа значущих розрядів в процесі віднімання близьких за величиною чисел.

4) Марне, без користі витрачання чого-небудь.

5) мн. Гроші, кошти, витрачені на що-небудь. || Кількість чого-небудь, не використаного за призначенням, марно витраченого, незбереженого і т. ін. || Збитки.