-бта, ч.
1) Осьовий скелет хребетних тварин і людини, який складається з окремих хребців, сполучених між собою міжхребцевими хрящами, суглобами і зв'язками. || перен., чого. Основа, опора, кістяк.
2) Спина людини й тварин. || перен., розм. Усі частини тіла людини, які мають бути прикриті одягом.
3) перен. Верхня частина, верхній край, вершина чого-небудь (хвилі, валу і т. ін.). || Поверхня річки, озера і т. ін.
4) Ряд гір, розташованих в одному напрямі; гірське пасмо.
5) діал. Корінець (книжки).
-бта́, м. (на) -бт'і́, мн. -бти́, -бт'і́ў