-у, місц. в. у цеху, ч.
1) Об'єднання ремісників однієї чи близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси. || Об'єднання людей одного соціального стану. || перен. Про людей одного фаху.
2) Основна виробнича одиниця, відділ промислового підприємства. || Приміщення, де розташовано такий відділ.
-ху, м. (ў) цеиху́, мн. цеихи́, цеих'і́ў
два це́хие