-а, -е.

1) Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний.

2) Цілковито чистий, без домішок.

••

Абсолютний спирт — етиловий спирт, який практично не містить води.

3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий, довершений.

••

Абсолютна величина {дійсного} числа мат. — саме число, взяте без знака плюс або мінус.

Абсолютна висота — перевищення по вертикалі даного пункту земної поверхні над рівнем, який приймають за нульовий.

Абсолютна відповідальність юр. — вид матеріальної відповідальності, що настає в результаті завдання шкоди.

Абсолютна вологість повітря фіз. — кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м³ повітря.

Абсолютна додаткова вартість ек. — додаткова вартість, створювана подовженням робочого дня за межі необхідного робочого часу.

Абсолютна ідея філос. — те саме, що абсолют.

Абсолютна істина філос. — об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин.

Абсолютна монархія — різновид монархічної форми правління, який характеризується зосередженням усієї повноти державної, а також духовної влади в руках монарха.

Абсолютна похибка — модуль різниці між точним числом та наближеним його значенням.

Абсолютна {земельна} рента ек. — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок землі.

Абсолютна температура фіз. — температура, що вимірюється по абсолютній термодинамічній шкалі.

Абсолютний нуль фіз. — найнижча температура (-273,16°C), за якої припиняється тепловий рух молекул у тілі.

Абсолютний слух — здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання.

Абсолютний чемпіон — спортсмен, що переміг усіх претендентів на звання переможця змагань.

Абсолютні системи одиниць фіз. — системи одиниць, у яких одиниці довжини, маси і часу вибрані за основні.