-у, ч.
Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; азбука, абетка.
••
За алфавітом — в алфавітному порядку; за абеткою.
Алфавіт мови програмування — набір символів, який задається описом конкретної мови програмування.
Вихідний алфавіт спец. — алфавіт, зі знаків якого складається вихідна послідовність символів.
Вхідний алфавіт спец. — алфавіт, зі знаків якого складається вхідна послідовність символів.
Музичний алфавіт — буквенна система позначення музичних звуків.
АЛУНІТОВИЙ ← |
→ АЛФАВІТИЗМ |
-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў