-а, -е.
1) Зв'язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. || Який викликає приємні почуття, приємно вражає.
••
Душевні хвороби — хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини.
2) Щирий, відвертий, сердечний. || Добрий, чулий (про людину).
ДУШЕВБОГИЙ ← |
→ ДУШЕВНІСТЬ |
м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і