-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заклясти 1), 2). || заклято, безос. присудк. сл.
2) прикм.Такий, якого проклинають, засуджують, ненавидять; проклятий. || Який не припиняється, не послаблюється, довго не минає. || Запеклий, затятий. || Лютий, ненависний, непримиренний (про ворога).
ЗАКЛЯСТИСЯ ← |
→ ЗАКЛЯТО |