-у, ч., мед.

Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання.

••

Білий інфаркт — інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях.

Інфаркт міокарда — захворювання, що характеризується утворенням ділянки некрозу в серцевому м'язі в зв'язку з порушенням коронарного кровообігу.

Ішемічний інфаркт — див. білий інфаркт.

Сечокислий інфаркт — інфаркт, що розвивається при захворюваннях, які супроводжуються масивним розпадом тканин.

Червоний інфаркт — інфаркт, що виникає в умовах декомпенсації кровообігу і венозного застою; характеризується зворотним током венозної крові в зону інфаркту, паралітичним розширенням судин і просочуванням зони інфаркту кров'ю.