-а, -е.

1) Стос. до слідства, слідчого. || Який здійснює слідство. || Признач. для ведення слідства.

••

Слідчий експеримент — слідча дія, яка полягає у перевірці дослідним шляхом у спеціально створених умовах можливості сприйняття яких-небудь об'єктів, процесів, явищ і т. ін.

Слідчі дії — у праві – дії зі збирання та перевірки доказів, що здійснюються слідчим, органом дізнання, прокурором, судом у встановленому законом порядку.

Слідчі органи — органи, які ведуть попереднє розслідування обставин, пов'язаних із злочином.

2) у знач. ім. слідчий, -чого, ч. Службова особа, яка здійснює слідство.