дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: горівши, горячи

1. пiддiватися дiї вогню2. свiтитися3. (перен.) бути в жару, вiдчувати жар4. (перен.) червонiти5. (чим) пройматися сильним почуттям, вiддаватися чому-небудь6. блищати (про очi)7. пересихати на стеблiгореть

Деепричастная форма: горя

¤ *горить дiло в руках -- горит работа в руках

¤ горiти вiд сорому -- гореть от стыда

горіти

to burn;to shine, to blaze (яскравим полум'ям);to sparkle (про очі);

горіти бажанням — to burn with desire; to long eagerly;будинок горить — the house is on fire;лампа горить — the lamp is burning;обличчя горить — the face burns;робота горить в його руках — he works at high speed.