(кому/чому, кого/що)дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: дозволивши

1. (перех. з iнфiн.) дати згоду, дозвiл, право на здiйснення чогось3. (тiльки 3 ос., неперех., з iнфiн) дати можливiсть щось зробити (про стан, умови, обставини)3. (наказ. сп.) дозволь(дозвольте) увiчлива форма звертання з проханням про що-небудьразрешить

Деепричастная форма: разрешив

¤ дозвольте звернутися -- разрешите обратиться

дозволяти - дозволити

to allow, to permit, to let;to give leave (to);to suffer (допустити);

дозволяти собі вільно поводитися з кимсь — to take liberties with, to make free with;дозволений собі надто багато — to presume, to take liberties, to make bold;якщо дозволить погода — weather permitting (скороч. w. p.);дозвольте ввійти — may I come in';я охоче дозволяю йому користуватися моїми книжками — he is welcome to my books.