(место сгиба) згіб, род. згібу муж.

згінанне, -ння ср., згібанне, -ння ср.

анат. згібальнік, -ка муж.

анат. згінальны

несовер. згінаць, згібаць

возвр., страд. згінацца, згібацца

совер. уст. прост. згінуць

згібанне; згібаньне; згінанне; згінаньне

згінаць

згінацца

1. bend

2. анат. flexion

{N}

կորացւմ

м ἡ πτυχή, ἡ δίπλα.

конечностиhajlat

м.

1. (действие) бүгүү, ийүү;

2. (место) бүгүш, бүктөлгөн жери, ийилген жери;

сгиб локтя чыканактын бүгүлгөн жери.

м.

pli m, repli m

обложка лопнула на сгибе — la tranche de la couverture s'est fendue

saliekšana; saliekuma vieta, liekums; locītava; locījums

м.

1) (действие) doblamiento m, dobladura f, flexión f

2) (место) doblez m, flexura f; pliegue m (складка)

Rzeczownik

сгиб m

zgięcie odczas. n

zgięcie/zginanie;

1) прегиб, савијутак, окука

2) зглавак, чланак

finyo (ma-), kunjo (ma-), mkunjo (mi-), mkuto (mi-), pindi (-; ma-), upeto (peto), zonge (ma-)

м 1.см. согнуть 2.бөкләнгән (бөгелгән) урын, бөгелеш △ с. локтя терсәк турысы

сгиб

хам кардан(и), қат кардан(и)

м.

Biegung f (изгиб); Knick m (загиб); Knickstelle f (место сгиба)

сгиб локтя — Armbeuge f

piegatura

м.

1) (действие) piegatura f; ripiegamento m

2) flessione f; incurvamento m, piega f

м.

1) (действие) piegatura f; flessione f

2) (место) piega f, piegatura f

м

dobra f; (действие) dobradura f; (складка) prega f; (место) vinco m

ohyb

техн.

згин, -ну