муж.

1) адвод, -ду муж., звод, род. зводу муж.

2) (похищение) выкраданне, -ння ср., выкрадванне, -ння ср.

(кража) крадзеж, род. крадзяжу муж.

свадьба уводом уст. — вяселле з выкраданнем

3) тех. адхіленне, -ння ср.

увод сверла — адхіленне свердла

несовер.

1) весці

(выводить) выводзіць

(отводить) адводзіць

(заводить) заводзіць

2) разг. (похищать) красці

(сводить) зводзіць

(отбивать у кого-либо) зводзіць, адбіваць

см. увести

страд.

1) весціся

выводзіцца

адводзіцца

заводзіцца

2) красціся

зводзіцца, адбівацца

см. уводить

уводзіць

уводзіцца

1. withdrawal

увод войск — withdrawal of troops

2. (похищение) carrying off; lifting разг.

м ἡ ἀπομάκρυνση {-ις}/ ἡ ἀπαγωγή, ἡ ἀρπαγή (похищение).

м.

уурдап кетүү, уурдап алып кетүү, уурдап кууп кетүү (малды).

м.

vol m, enlèvement m (похищение)

увод войск — retrait m des troupes

aizvešana

м.

1) (похищение) hurto m, rapto m

2) воен. (выведение) repliegue m

увод войск — repliegue de las tropas

3) тех. (смещение) deslizamiento m, desplazamiento m

Rzeczownik

увод m

uprowadzenie odczas. n

uprowadzenie, kradzież;

1) повлачење

2) одвођење, отмица

3) отимање

м 1.алып китү 2.тех.күчү; у. автомобильного колеса автомобиль тәгәрмәченең күчүе

увод

бурдани, ҳамроҳ бурдани

м

(кража) roubo m; (похищение) rapto m; (отвод) retirada f

vychýlení

¤ увод автомобильного колеса -- відведення автомобільного колеса

техн.

відведення; (сдвиг) зміщення, зсув, -ву