1) згасанне, -ння ср.

2) згасанне, -ння ср.

3) паміранне, -ння ср., кананне, -ння ср.

см. угасать

extinction; fading (away); (перен.) dying (away)

{N}

խավարւմ

մարւմ

ср.

1. өчүү (от);

2. перен. бошоң тартуу, начарлануу (мис. ден соолук).

с.

1) (огня) extinction f

2) перен. dépérissement m, consomption {-ɔ̃ps-} f

угасание сил — dépérissement des forces

Rzeczownik

угасание n

gaśnięcie odczas. n

Przenośny wygasanie odczas. n

gaśnięcie odczas. n

Przenośny wygasanie odczas. n

ufifilizi ед.

с

угасание

хомӯш шудан(и), хомӯшшавӣ, мурдан(и), заъф

угасание

хомӯш шудани,хомӯшшавӣ

deperimento

с.

estinzione f, spegnimento m; smorzamento m

с.

lento spegnimento, smorzamento m

угасание сил перен. — deperimento delle forze

угасание жизни перен. — lo spegnersi della vita

с

(огня, света) extinção f, apagamento m; прн extinção f, amortecimento m

¤ медленное угасание -- повільне вгасання

техн.

згасання, загасання, угасання, вигасання; (погасание) погасання