муж. віск, род. віску муж., віскат, -ту муж.

(писк) піск, род. піску муж.

(скуление) скавытанне, -ння ср.

Не столькі той брагі, колькі звягі

Шмат дзіва, але мала мліва

Не столькі піва, колькі дзіва

На грош піва, на ўсё сяло дзіва

Не столькі таго мёду, колькі смуроду

нареч. віскліва, віскатліва

піскліва

вісклівасць, -ці жен., віскатлівасць, -ці жен.

пісклівасць, -ці жен.

вісклівы, віскатлівы, пісклівы

совер. однокр. віскнуць, завішчаць

піснуць, запішчаць

скавытнуць, заскавытаць

жен. прост. віск, род. віску муж., віскат, -ту муж.

піск, род. піску муж.

скавытанне, -ння ср.

разг. віскун, -на муж.

піскун, -на муж.

скавытун, -на муж.

віскуха, -хі жен.

піскуха, -хі жен.

скавытуха, -хі жен.

вісклівы; звяглівы; пісклівы

squeal, screech

визг пилы — whining of a saw

визг собаки — yelp of a dog

{N}

կաղկանձ

ղժժոց

ճիչ

ճղավոց

վզզոց

վնգվնգոց

м τό τσίριγμα, ἡ στριγγλιά, τό οὐρλιαχτό.

вскрикsikoltás

м.

каңкылдоо, чыйылдоо, ачуу үн, чаңыруу;

визг собаки иттин каңкылдаган үнү;

дети подняли визг балдар чаңыра башташты.

м.

glapissement m; cris m pl aigus

визг поросёнка — glapissement du porc

визг тормозов — crissement m des freins

kaukšana, kviekšana, smilksti, smilkstoņa, spiedzieni, spiedziens, spiegšana, žvīkstēšana, džinkstēšana, smilkstēšana

м.

chillido m; gañido m, aullido m (собаки и т.п.)

гангинах, хангинах, заалдах

Rzeczownik

визг m

wizg

pisk m

skomlenie odczas. n

kwiczenie odczas. n

zgrzyt m

فقط مفرد : جيغ

hvin

врисак, писак, цик

ulizi (ma-), hanikizo (ma-)

м чинау (чыелдау) (тавышы); в. собаки эт чинавы

визг

вангас, чиррос

м.

Gekreisch n; Gewinsel n (собаки)

chinqiriq

м.

strillo; gagnolamento (животного)

визг тормозов — stridore dei freni

м

ganido m; прн voz esganiçada (estridente); som estridente

pištění