{V}

զրկվել

страціць (каго-што)

застацца (без каго-чаго)

лишиться рассудка — страціць розум

лишиться сил — застацца без сіл (страціць сілы), (обессилеть) знясіліцца, знясілець

лишиться зрения — страціць зрок

лишиться чувств — страціць прытомнасць

лишиться речи — анямець

лишиться матери, сына — застацца без маці, без сына

пазбавіцца; страціць

perdre vt

лишиться чувств — perdre connaissance

лишиться зрения — perdre la vue

лишиться речи — perdre le don de la parole

сов., род. п.

privarse; perder (непр.) vt

лишиться зрения — perder la vista

лишиться родителей — perder a sus padres, quedar huérfano

лишиться чувств — perder el sentido (el conocimiento)

лишиться речи — perder el don de la palabra, perder el habla

лишиться рассудка — perder la razón (el juicio), volverse loco

Czasownik

лишиться

stracić

stracić, utracić;

فعل مطلق : محروم شدن ، از دست دادن ، گم كردن

...ны югалту, ...сыз калу, ...дан мәхрүм булу (калу), ...дан язу; л. доверия ышанычны югалту; л. зрения сукыраю, күрми башлау; л. покоя тынычлыкны югалту; л. рассудка акылдан язу; л. сна йокыдан калу △ л. чувств аңны югалту, һуштан язу

лишиться

маҳрум шудан, гум кардан, аз даст додан

(чего-л.) verlieren vt, einbüßen vt, kommen vi (s) (um A)

лишиться сознания {чувств} — ohnmächtig werden, die Besinnung verlieren

perdere vt, rimanere privo di, privarsi (di)

лишиться жизни — togliersi la vita

лишиться родителей — restare / rimanere orfano

лишиться чувств — perdere i sensi

(кого-л чего-л) ver-se privado de, perder vt

pozbýt